ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МВС України
23.12.2003  № 1649

Тимчасові правила обігу в Україні побутових піротехнічних виробів
(с учетом проекта измененией, вносимых НИИ МВД Украины 2009 г.)

1. Загальні положення

1.1. Тимчасові правила обігу в Україні побутових піротехнічних виробів (далі – Тимчасові правила) регулюють порядок обігу в Україні побутових піротехнічних виробів, призначених для розваг (проведення феєрверків). Правила визначають основні вимоги щодо організації виробництва, транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт, зберігання, продажу, безпеки поводження та утилізації побутових піротехнічних виробів.
Вимоги Тимчасових правил обов`язкові для виконання всіма суб’єктами господарювання на території України незалежно від форм власності, діяльність яких пов’язана з розробленням, виробництвом, транспортуванням, зберіганням, продажем та утилізацією побутових піротехнічних виробів, а також споживачами (покупцями) при зберіганні та застосуванні побутових піротехнічних виробів.
Дія Тимчасових правил не поширюється на піротехнічні вироби технічного та спеціального призначення.

1.2. Працівники суб`єкта господарювання повинні знати та виконувати Тимчасові правила, ДСТУ 4105-2002 та інші нормативно-правові акти, які регулюють обіг в Україні побутових піротехнічних виробів.
Забезпечення пожежної безпеки підприємств з наявністю піротехнічних виробів покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб. Обов`язки керівників, а також посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки і організаційні заходи із забезпечення пожежної безпеки повинні розроблятися та здійснюватись згідно з вимогами Правил пожежної безпеки в Україні.

1.3. У цих Тимчасових правилах наведені нормативні посилання на такі документи:

1.3.1. Європейська Угода про міжнародне перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ) (додатки А та В), прийнята 30 вересня 1957 року під егідою Європейської економічної комісії ООН (із змінами і доповненнями).

1.3.2. Закон України „Про приєднання України до Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ)”.

1.3.3. Закон України “Про перевезення небезпечних вантажів”.

1.3.4. Закон України „Про захист прав споживачів”.

1.3.5. Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки".

1.3.6. Порядок видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2003 року № 1631.

1.3.7. Порядок видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2001 року № 150.

1.3.8. Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. № 833.

1.3.9. Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

1.3.10. Нормативи порогових мас небезпечних речовин для ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 956.

1.3.11. Порядок ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 956.

1.3.12. Порядок декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 956.

1.3.13. Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 року за № 1410/10009

1.3.14 ДБН В.2.5-13-98 Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд.

1.3.15. Положення про порядок погодження з органами державного пожежного нагляду проектних рішень, на які не встановлено норми та правила, обґрунтованих відхилень від обов'язкових вимог нормативних документів, затверджене наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15 листопада 2004 року № 170, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 листопада 2004 року за № 1467/10066.

1.3.16. Перелік однотипних за призначенням об`єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затверджений наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22 серпня 2005 року № 161, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 5 вересня 2005 року за № 990/11270.

1.3.17. Типове положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затверджене наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29 вересня 2003 року № 368, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 грудня 2003 року за № 1148/8469.

1.3.18. Перелік посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядку їх організації, затверджений наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29 вересня 2003 року № 368, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 грудня 2003 року за № 1147/8468.

1.3.19. Єдині правила безпеки при вибухових роботах, затверджені 25 березня 1992 року Держгіртехнаглядом України (із змінами та доповненнями).

1.3.20. Правила будови електроустановок, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21 червня 2001 року № 272.

1.3.21. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511.

1.3.22. Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об`єктах, затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 5 червня 2001 року № 255, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 червня 2001 року за № 541/5732.

1.3.24. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.

1.3.25. Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 року № 104, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 8 листопада 2007 рору за № 1257/14524

1.3.26. Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01 лютого 2005 року № 28, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 4 травня 2005 року за № 466/10746.

1.3.27. НПАОП 0.00-4.02-04 Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

1.3.28. ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об’єктів будівництва.

1.3.29. ДБН В.2.5-13-98 Пожежна автоматика будинків і споруд.

1.3.30. ДБН 360-92* Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень.

1.3.31. СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий.

1.3.32. СНиП 2.04.02-84 Водоснабжение. Наружные сети и сооружения.

1.3.33. СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование.

1.3.34. СНиП ІІ-89-80 Генеральные планы промышленных предприятий.

1.3.35. РД 34.21.122-87 Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений.

1.3.36. ДСТУ 4105-2002 Вироби піротехнічні побутові. Загальні вимоги безпеки, затверджено та надано чинності наказом Держстандарту України від 12 червня 2002 року №356. Чинний від 1 вересня 2002 року.

1.3.37. ДСТУ 1.3:2004 Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення, погодження, прийняття та позначення технічних умов, затверджено наказом Держспоживстандарту України від 30 квітня 2004 року № 86. Чинний від 1 січня 2005 року.

1.3.38. ГОСТ 19433-88 Грузы опасные. Классификация и маркировка, затверджено та введено в дію постановою Державного комітету СРСР по стандартам від 19 серпня 1988 року № 2957 (із змінами та доповненнями). Чинний від 1 січня 1990 року.

1.3.39. ГОСТ 17527-86 Упаковка. Термины и определения, затверджено та введено в дію постановою Державного комітету СРСР по стандартам від 23 жовтня 1986 року № 3197. Чинний від 1 січня 1988 року.

1.3.40. ГОСТ 2.102-68 ЕСКД. Виды и комплектность конструкторских документов, затверджено Комітетом стандартів, мір та вимірювальних приладів при Раді Міністрів СРСР у грудні 1967 року (із змінами та доповненнями). Чинний від 1 січня 1971 року.
1.3.41. Правила дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 липня 2004 року № 822, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 серпня 2004 року за № 1040/9639.
1.3.42. Перелік документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від від 4 липня 2001 року № 756 (із змінами та доповненнями).
1.3.43. Порядок проведення спеціального навчання працівників суб'єктів перевезення небезпечних вантажів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1285.

1.4. Терміни та визначення

1.4.1. Піротехнічний виріб – пристрій, який призначено для створювання необхідного ефекту (світового, іскрового, димового, звукового, змішуваного) за допомогою горіння (вибуху) піротехнічного складу.
1.4.2. Піротехнічний виріб побутового призначення – у Тимчасових правилах термін вживається як піротехнічні вироби, призначені для розваг (проведення феєрверків), що їх вільно продають населенню та поводження з якими не потребує спеціальних знань та навичок, а використання з дотриманням вимог інструкції із застосування, яка додається до піротехнічного виробу або наноситься на його споживчому пакуванні, забезпечує за межами небезпечних зон безпеку здоров`я та життя людей, не призводить до пошкодження майна і нанесення шкоди навколишньому середовищу та належать до І класу небезпечних вантажів (1.3G, 1.4G та 1.4S) згідно з ГОСТ 19433­-88 та ДОПНВ (номер ООН – 0335, 0336 та 0337).
1.4.3. Піротехнічний виріб технічного та спеціального призначення – вироби, користування якими потребує спеціальних знань та навичок, відповідної атестації виконавців (користувачів) і (або) забезпечення відповідних умов технічного оснащення та належать до І класу небезпечних вантажів згідно з ГОСТ 19433-88.
1.4.4. Піротехнічний склад – суміш компонентів, яка призначена для спорядження піротехнічних виробів з метою одержання різноманітних зовнішніх ефектів (світлових, теплових, звукових та реактивних) унаслідок самопідтримувальної екзотермічної хімічної реакції, яка протікає без детонації.
1.4.5. Небезпечний чинник піротехнічного виробу – специфічний ефект, що його утворює піротехнічний виріб або піротехнічний елемент і який за певних умов здатний загрожувати здоров`ю людей та завдавати шкоди майну і навколишньому середовищу.
1.4.6. Небезпечна зона піротехнічного виробу – частина простору, що оточує працюючий піротехнічний виріб, усередині якого хоча б один небезпечний чинник досягає небезпечного рівня.
1.4.7. Споживче пакування – пакування згідно з ГОСТ 17527-86, призначене для передавання піротехнічного виробу споживачеві.
1.4.8. Група сумісності “G” – піротехнічні речовини; вироби, які містять піротехнічні вироби; вироби, які містять як вибухові речовини, так і освітлювальні, запалювальні, сльозоточиві або димоутворювальні речовини (за винятком виробів, що активуються водою, та виробів, що містять білий фосфор, фосфіди, легкозапалювальні рідини та гелі) і класифікуються за класами небезпечності як 1.1G , 1.2G , 1.3G  та 1.4G (згідно з ГОСТ 19433-88 та ДОПНВ).
1.4.9. Група сумісності “S” – речовини або вироби, упаковані або сконструйовані таким чином, що при випадковому спрацюванні будь-який небезпечний прояв обмежено самим пакуванням, а якщо тара порушена полум’ям, то ефект вибуху або розкидання обмежений, що не заважає проведенню аварійних заходів або гасіння пожежі в безпосередній близькості до пакування, і які класифікуються за класами небезпечності як 1.4S (згідно з ГОСТ 19433-88 та ДОПНВ).
1.4.10. Підклас небезпеки “1.4” – до підкласу 1.4 належать вибухові та піротехнічні речовини та вироби, що являють собою незначну небезпеку вибуху під час транспортування тільки у випадку запалення або ініціювання. Дія вибуху обмежується пакуванням. Зовнішнє джерело ініціювання не повинно викликати миттєвого вибуху вмісту пакування (згідно з ГОСТ 19433-88 та ДОПНВ).
1.4.11. Підклас небезпеки “1.3” – до підкласу 1.3 належать вибухові та піротехнічні речовини та вироби, що характеризуються пожежною небезпекою, а також незначною небезпекою вибуху, або незначною небезпекою розкидання, або і тим і іншим, але не характеризуються вибухом масою: а) які при горінні виділяють значну кількість лучистого тепла, або які запалюючись одне за одним, характеризуються незначним вибуховим ефектом або розкиданням, або і тим і іншим (згідно з ГОСТ 19433-88 та ДОПНВ).

1.5. Класифікація піротехнічних виробів

1.5.1. За призначенням, умовами застосування та ступенем потенційної небезпеки піротехнічні вироби поділяють на дві групи:
 вироби піротехнічні побутові, до яких згідно з ДСТУ 4105-2002 належать вироби I, II і III класів небезпеки, користування якими не вимагає спеціальних знань і навичок, а використання їх з дотриманням вимог наданої інструкції із застосування забезпечує за межами небезпечних зон безпеку здоров`я та життя людей, не призводить до пошкодження майна і нанесення шкоди навколишньому середовищу. Параметри небезпечних зон піротехнічного виробу викладені в ДСТУ 4105-2002;
 вироби піротехнічні технічного та спеціального призначення, користування якими потребує спеціальних знань і навичок, відповідної атестації виконавців (користувачів) і (або) забезпечення відповідних умов технічного оснащення (у Тимчасових правилах не розглядаються).
Вільному продажу населенню підлягають піротехнічні вироби тільки I, II та III класу.
1.5.2. За типом створюваного ефекту побутові піротехнічні вироби поділяються на типи відповідно додатка до цих Тимчасових правил.

2. Діяльність, пов'язана з виробництвом побутових піротехнічних виробів

2.1. Розроблення нормативної документації на побутові піротехнічні вироби має відповідати вимогам ДСТУ 4105-2002,  ДСТУ 1.3:2004 та ГОСТ 2.102-68.
2.2. Виробництво побутових піротехнічних виробів
2.2.1. Виробництво побутових піротехнічних виробів на підприємствах усіх форм власності здійснюється при наявності ліцензії на право виробництва піротехнічних засобів, виданій МВС України на підставі документів згідно Переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності, дозволів на початок роботи, виданих органом Державного комітету України з нагляду за охороною праці (згідно Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами) та органом Державного пожежного нагляду (згідно Порядку видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень), і за наявності повного обсягу технічної документації, визначеного нормативними актами, чинними на території України.
2.2.2. Для забезпечення безпеки робіт, пов`язаних із виробництвом побутових піротехнічних виробів, слід керуватися діючими стандартами, нормативними актами з питань пожежної безпеки, охорони праці, санітарними нормами та іншими нормативними документами, що регламентують вимоги безпеки.
Усі працівники, безпосередньо пов`язані з виробництвом побутових піротехнічних виробів, повинні допускатися до робіт тільки після проходження спеціального навчання, інструктажу та перевірки знань з питань пожежної безпеки (відповідно до вимог Переліку посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядку їх організації та Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України), охорони праці  (Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці) і забезпечення безпеки робіт у порядку, установленому чинними нормативними актами.
Усі роботи з виробництва побутових піротехнічних виробів мають проводитись відповідно до нормативних документів (ДСТУ, ТУ тощо) на атестованому та справному обладнанні і відповідати вимогам інструкції на безпечне проведення відповідних видів робіт.
2.2.3. Підприємство з виробництва побутових піротехнічних виробів має знаходитись у зоні обслуговування пожежного депо. Радіус зони обслуговування пожежного депо слід приймати за СНиП ІІ-89-80.
2.2.4. Відповідно до Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, побутові піротехнічні вироби підлягають обов'язковій сертифікації на відповідність до вимог безпеки ДСТУ 4105-2002.

3. Вимоги до імпортних побутових піротехнічних виробів

3.1. Побутові піротехнічні вироби, ввезені на територію України для реалізації в торговельній мережі населенню, підлягають обов'язковій сертифікації на відповідність вимогам безпеки згідно з ДСТУ 4105-2002.
3.2. Побутові піротехнічні вироби, які не пройшли сертифікаційні випробування, для використання на території України заборонені.
3.3. Суб’єкти господарювання можуть ввозити з-за кордону побутові піротехнічні вироби згідно з чинним законодавством та реалізовувати їх в Україні на підставі висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

4. Перевезення побутових піротехнічних виробів територією України

4.1. Перевезення побутових піротехнічних виробів територією України має здійснюватись відповідно до вимог Закону України “Про перевезення небезпечних вантажів”, Правил перевезення небезпечних вантажів на відповідному виді транспорту (залізничному, морському, річковому, авіаційному) та автомобільним транспортом згідно з вимогами Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ), Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та Правил дорожнього руху.
4.2. Приватні особи мають право перевозити побутові піротехнічні вироби на технічно справному автотранспорті, якщо ці вироби упаковані для роздрібної торгівлі та призначені для їх особистого використання в побуті, на дозвіллі або у спорті, у кількості до 50 кг виробів класу 1.4G та виробів класу 1.4S.
4.3. Забороняється перевезення побутових піротехнічних виробів ІІ та ІІІ класів небезпеки громадським транспортом.
4.4. Під час проведення робіт з вантажами, які містять побутові піротехнічні вироби, забороняється використання відкритого вогню, а також куріння.
4.5. Перевезення обмежених кількостей побутових піротехнічних виробів.
4.5.1. При автомобільних перевезеннях суб'єктами перевезень без урахування деяких вимог Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ) та Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів допускаються побутові піротехнічні вироби у пакуванні заводу-виробника:
– побутові піротехнічні вироби класу небезпечності 1.3G у таких кількостях, загальна вага нетто вибухових речовин (піротехнічного складу) в яких не перевищує 20 кг;
– побутові піротехнічні вироби класу небезпечності 1.4G у таких кількостях, загальна вага нетто вибухових речовин (піротехнічного складу) в яких не перевищує 333 кг;
– побутові піротехнічні вироби класу небезпечності 1.4S – в межах вантажопідйомності транспортного засобу.
При цьому застосовуються вимоги ДОПНВ та Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, перераховані в п.4.5.2-4.5.8 цих Правил.
4.5.2. Побутові піротехнічні вироби повинні перевозитись в пакуванні заводу-виробника, яке повинно відповідати вимогам розділу 2 "Підготовка небезпечного вантажу до перевезення" та вимогам розділу 3 "Маркування упаковок" Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів.
4.5.3. На кожній транспортній одиниці має бути не менш як один переносний вогнегасник для гасіння пожеж класів A, B і C ємністю 2 кг сухого порошку (чи еквівалентної кількості іншого відповідного вогнегасного складу), придатний для гасіння пожежі у двигуні, якщо транспортний засіб не обладнано автоматичним або стаціонарним пристроєм для такого гасіння, або в кабіні транспортної одиниці;
4.5.4. При вантажно-розвантажувальних роботах обмежених кількостей побутових піротехнічних виробів повинні виконуватись вимоги пункту 5.8 цих Правил.
4.5.5. Під час перевезення обмежених кількостей побутових піротехнічних виробів на транспортній одиниці, крім перелічених у Правилах дорожнього руху, повинні знаходитись такі документи:
а) товаротранспортний документ на небезпечні вантажі, оформлений згідно п.9.2 Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів. Якщо кількість вантажів не дозволяє завантажити їх цілком в одну транспортну одиницю, то складаються окремі транспортні документи або робляться копії єдиного документа на кількість завантажених транспортних одиниць. При перевезенні піротехнічних виробів в обмежених кількостях у транспортному документі має бути такий запис: "Вантаж не перевищує допустимих меж, зазначених у пункті 1.1.3.6". Такий запис не робиться, якщо в одній транспортній одиниці перевозяться вантажі, відправлені кількома вантажовідправниками.
На вантажі, що не можуть завантажуватися сумісно в один і той же транспортний засіб у зв'язку із заборонами на їх сумісне завантаження, обов'язково виписуються окремі транспортні документи.
При виконанні міжнародних перевезень товаротранспортний документ заповнюється офіційною мовою країни-відправника. Якщо ця мова не є англійською, німецькою чи французькою, то він дублюється однією із зазначених мов, якщо міжнародними договорами не передбачене інше;
б) у разі здійснення міжнародних перевезень з тимчасовими відступами від вимог ДОПНВ - витяг з тексту спеціального договору (спеціальних договорів), що були підписані Україною на підставі глави 1.5 додатка A до ДОПНВ;
в) інші документи, які є необхідні відповідно до положень будь-якого міжнародного договору України.
4.5.6. Водію та членам екіпажу транспортного засобу забороняється:
а) відкривати упаковки, що містять піротехнічні вироби;
б) входити в транспортний засіб з освітлювальними пристроями, які мають відкрите полум'я. Крім того, освітлювальні пристрої не повинні мати відкритих металевих поверхонь, здатних призвести до іскроутворення;
г) використовувати вогонь чи відкрите полум'я поблизу транспортних засобів, що перевозять піротехнічні вироби;
ґ) використовувати опалювальні пристрої, що встановлені на транспортних засобах, під час вантажно-розвантажувальних операцій;
д) курити поблизу транспортних засобів та всередині їх під час виконання вантажно-розвантажувальних операцій.

4.5.7. Нагляд за транспортними засобами, що перевозять піротехнічні вироби

4.5.7.1. Під час перевезення піротехнічних виробів транспортні засоби, що їх перевозять, повинні перебувати під постійним наглядом, за винятком стоянки на спеціальному складі або у призначених для цього заводських приміщеннях.
4.5.7.2. Стоянка транспортних засобів під час перевезення піротехнічних виробів дозволяється тільки після вжиття відповідних заходів безпеки. Транспортний засіб може ставитися в місцях, що відповідають таким вимогам:
а) автомобільна стоянка, що охороняється, обслуговуючий персонал якої поінформований про характер вантажу та місцезнаходження водія;
б) відкрите місце за межами земляного полотна дороги, розташоване на безпечній відстані від житлових будівель та місць скупчення людей, через яке не проходять люди.
Місця стоянки, зазначені в підпункті б), повинні використовуватись тільки у випадку, якщо поблизу немає стоянок, передбачених у підпункті а).
4.5.7.3. Під час стоянки транспортної одиниці з піротехнічними виробами повинні використовуватись стоянкові гальма та інші необхідні засоби запобігання самовільному переміщенню.
4.5.8. Суб'єкти перевезень побутових піротехнічних виробів, керівники організацій, підприємств та установ всіх форм власності, задіяних в перевезенні побутових піротехнічних виробів мають забезпечувати контроль за дорожнім перевезенням побутових піротехнічних виробів у відповідності з розділом 16 "Контроль за дорожнім перевезенням небезпечних вантажів" Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів.
4.6. Без урахування вимог Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ) та Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів проводяться термінові перевезення піротехнічних виробів, які здійснюються з метою рятування людей або захисту навколишнього середовища, за умови, що вжито всіх належних заходів до забезпечення повної безпеки таких перевезень і про здійснення таких перевезень повідомлено Державтоінспекцію МВС України;
4.7. Допускається одночасне перевезення в одній транспортній одиниці упаковок піротехнічних виробів класу 1.4G та упаковок піротехнічних виробів класу 1.4S.

При одночасному перевезенні в одній транспортній одиниці упаковок піротехнічних виробів класу 1.4G, упаковок піротехнічних виробів класу 1.4S та небезпечних вантажів інших класів небезпеки слід керуватися вимогами по сумісності небезпечних вантажів розділу 11 "Завантаження, розвантаження та оброблення небезпечних вантажів" Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів.

4.8. При перевезенні вантажів, що перевищують обмежені кількості побутових піротехнічних виробів, вказаних у пункті 4.5.1 цих Правил, слід користуватись вимогами ДОПНВ та Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів.

5. Вимоги до вантажно-розвантажувальних робіт та оброблення вантажів, які містять побутові піротехнічні вироби.

5.1. Вантажно-розвантажувальні роботи мають здійснюватися відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, нормативних документів з охорони праці, вимог ДОПНВ та Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів.
5.2. Гранично припустимі маси підняття і перенесення побутових піротехнічних виробів встановлюються інструкціями за видами виробів. В усіх випадках гранична маса для перенесення в заводському пакуванні встановлюється для чоловіків – 25 кг, а для жінок – згідно з Граничними нормами підіймання і переміщення важких речей жінками.
5.3. Для керівництва вантажно-розвантажувальними роботами призначається відповідальна посадова особа, що пройшла перевірку знань Тимчасових правил та інших нормативних документів, що забезпечують безпеку їх проведення.
5.4. До місця розвантаження і навантаження допускається тільки одна машина, її під'їзд до будинку сховища здійснюється на відстані не ближче 5 м. Усі інші машини, завантажені піротехнічними виробами, під час проведення таких робіт мають перебувати на відстані не ближче ніж 100 м від сховища.
5.5. Місця розвантаження і навантаження пакувань з побутовими піротехнічними виробами мають бути обладнані спеціальними пристосуваннями, що забезпечують безпечні умови роботи, первинними засобами пожежогасіння (не менше двох порошкових вогнегасників з масою заряду не менше 5 кг), стаціонарним або тимчасовим освітленням.
5.6. Перед початком вантажно-розвантажувальних робіт необхідно забезпечити проходи шириною не менше 1,5 м. У зимовий час проходи для розвантаження і навантаження, а також містки та трапи для запобігання ковзання мають бути посипані піском.
5.7. Використовувані вантажно-розвантажувальні механізми мають бути в справному стані. При застосуванні підйомно-навантажувальних засобів не допускається дія електричних і механічних іскор на вантаж, що транспортується. Має бути виключена взаємодія виробів, що транспортуються, з мастильними матеріалами і робочими рідинами гідросистем.
5.8. Особи, що займаються класифікацією, упакуванням піротехнічних виробів, нанесенням маркування чи знаків небезпеки на упаковки, підготовкою транспортних документів на піротехнічні вироби, пред'явленням та прийняттям піротехнічних виробів до перевезення, завантаженням упаковок, що містять піротехнічні вироби, у транспортні засоби або їх вивантаженням із транспортних засобів, завантаженням або вивантаженням контейнерів, перевантаженням піротехнічних виробів, а також особи, іншим чином безпосередньо пов'язані з перевезенням піротехнічних виробів, повинні пройти підготовку згідно з вимогами відповідних нормативних документів, з отриманням відповідного свідоцтва, згідно з Порядком проведення спеціального навчання працівників суб'єктів перевезення небезпечних вантажів.
5.9. Оброблення вантажів, які містять обмежені кількості побутових піротехнічних виробів.
5.9.1. При обробленні вантажів, які містять обмежені кількості побутових піротехнічних виробів, вказаних у пункті 4.5.1 цих Правил, додатково застосовуються вимоги п.5.9.2-5.9.11 цих Правил.
5.9.2. Транспортний засіб, що подається на завантаження або розвантаження, повинен відповідати встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки та належного функціонування обладнання, яке використовується при навантаженні та розвантаженні.
5.9.3. Забороняється завантажувати піротехнічні вироби, якщо під час огляду транспортного засобу та його устаткування виявлено їх невідповідність вимогам, встановленим для транспортування небезпечного вантажу, який завантажується. Огляд транспортного засобу виконуються вантажовідправником.
5.9.4. Забороняється розвантажувати піротехнічні вироби, якщо були виявлені недоліки, які можуть негативно вплинути на безпеку розвантаження. Контроль має здійснюватись вантажоодержувачем.
5.9.5. Упаковки з різними знаками небезпеки можуть завантажуватись сумісно в один і той же транспортний засіб або контейнер тільки в тому випадку, якщо їх сумісне завантаження залежно від знаків небезпеки на упаковках передбачено у таблиці 5.9.5.
Таблиця 5.9.5. Таблиця сумісності при навантаженні небезпечних вантажів 1-го класу небезпеки, що належать до різних груп сумісності

Х Сумісне завантаження дозволяється за умови, що упаковки відповідають вимогам ДОПНВ та Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів.
5.9.6. Піротехнічні вироби повинні укладатися та закріплюватись у транспортному засобі або контейнері таким чином, щоб запобігти будь-якому значному їх пересуванню по відношенню один до одного та до стінок транспортного засобу або контейнера. Як запобіжні засоби можуть використовуватись лямки, що кріпляться до бокових стінок, спеціальні ґрати та кронштейни, надувні подушки, блокувальні пристрої, що перешкоджають ковзанню, тощо.
5.9.7. Під час вантажно-розвантажувальних операцій двигун транспортного засобу повинен бути вимкнений, за винятком випадків, коли його використання необхідно для приведення в дію насосів та інших механізмів, які використовуються під час завантаження або розвантаження транспортного засобу або коли це передбачається відповідними нормативними документами.
5.9.8. Під час виконання вантажно-розвантажувальних операцій з піротехнічними виробами суворо забороняється палити поблизу та всередині транспортних засобів або контейнерів.
5.9.9. Забороняється кидати та піддавати ударам упаковки, що містять піротехнічні вироби.
5.9.10. Якщо після розвантаження транспортного засобу чи контейнера, в якому перевозились упаковки з піротехнічними виробами, було виявлено розсип піротехнічної речовини, необхідно якомога швидше до наступного завантаження очистити транспортний засіб чи контейнер.
5.9.11. Вантажовідправник, перевізник, вантажоодержувач, вантажник та пакувальник при обробленні піротехнічних виробів повинні користуватись вимогами розділу 15 "Обов'язки учасників перевезень у сфері забезпечення безпеки дорожнього перевезення небезпечних вантажів" Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, які не суперечать вимогам цих Правил.
5.10. При обробленні вантажів, що перевищують обмежені кількості побутових піротехнічних виробів, вказаних у пункті 4.5.1 цих Правил, слід користуватись вимогами Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів.

6. Зберігання побутових піротехнічних виробів.

6.1. Загальні вимоги до зберігання побутових піротехнічних виробів

6.1.1. Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки складів, утримання території, будинків та приміщень складів і торговельних закладів, евакуаційних виходів, інженерного обладнання слід здійснювати згідно з вимогами Правил пожежної безпеки в Україні.
6.1.2. При зберіганні побутових піротехнічних виробів мають бути забезпечені облік і можливість перевірки наявності продукції. Організація зберігання побутових піротехнічних виробів має виключати їх втрату, а умови зберігання – псування.
Відповідальність за порядок приймання, стану зберігання, обліку та видачі побутових піротехнічних виробів, у тому числі на складах, вантажно-розвантажувальних майданчиках, у торговельних підприємствах несуть особи, призначені керівником організації.
6.1.3. При розміщенні побутових піротехнічних виробів на складах необхідно враховувати їх сумісність відповідно до вимог пожежної безпеки та безпеки при вибухових роботах (додаток (4) 3 Правил пожежної безпеки в Україні та Єдині правила безпеки при вибухових роботах).
6.1.4. У кожному сховищі на видному місці мають бути зазначені норми завантаження складів, вивішені інструкції з правил безпечного зберігання виробів, ведення робіт на складах та пожежної безпеки.
6.1.5. Максимальна місткість складів для зберігання піротехнічних виробів (далі – складів) не має перевищувати:
склади постійного зберігання – не більше 200 т;
склади тимчасового зберігання – не більше 100 т;
видаткові склади – не більше 2 т.
6.1.6. Завантаження складів постійного та тимчасового зберігання піротехнічних виробів має бути менше нормативів порогових мас небезпечних речовин розрахованих згідно з Нормативами порогових мас небезпечних речовин для ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки та Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки.
При цьому якщо відстань від складу постійного або тимчасового зберігання до місць великого скупчення людей (житлові масиви, стадіони, кінотеатри, лікарні, школи тощо), транспортних магістралей, промислових, природоохоронних і життєво важливих цивільних об'єктів перевищує 500 метрів, то норматив порогової маси піротехнічного складу (піротехнічної речовини) в усіх піротехнічних виробах, що зберігаються на складі, дорівнює 50 000 кг.
У разі, коли відстані від складів до місць великого скупчення людей, транспортних магістралей, промислових, природоохоронних і життєво важливих цивільних об'єктів менша за 500 метрів, для розрахунку нормативу порогової маси піротехнічного складу (піротехнічної речовини) в усіх піротехнічних виробах, що зберігаються на складі,  слід користуватися розрахунками за формулою:
Q(ik) = 50 000 ∙ (R(х) : 500)2,
де
Q(ik) - норматив порогової маси (кг) піротехнічного складу (піротехнічної речовини) в усіх піротехнічних виробах, що зберігаються на складі;
R(х) - відстань (м) від складу до місць великого скупчення людей, транспортних магістралей, промислових, природоохоронних і життєво важливих цивільних об'єктів.

Склади для зберігання піротехнічних виробів, які створюють ефекти на висоті (ракети, салютні установки, римські свічки тощо), мають бути розташовані на відстані не менше 150 м від місць великого скупчення людей, транспортних магістралей, промислових, природоохоронних і життєво важливих цивільних об'єктів.

6.1.7. Якщо завантаженість складів постійного та тимчасового зберігання піротехнічних виробів перевищує норми, передбачені в пункті 6.1.6 цих Тимчасових правил, то на них розповсюджуються вимоги Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" та вони підлягають контролю відповідно до Порядку декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки.

6.1.8. Об`єкти зберігання побутових піротехнічних виробів мають знаходитись у зоні обслуговування пожежного депо. Радіус зони обслуговування пожежного депо слід приймати за СНиП ІІ-89-80 та ДБН 360-92*.
6.1.9. У складах постійного та тимчасового зберігання незалежно від площі, а також у видаткових складах площею понад 50 м2 слід влаштовувати автоматичні установки пожежогасіння, а в інших приміщеннях – установки автоматичної пожежної сигналізації згідно з вимогами ДБН В.2.5-13-98.
6.1.10. У разі надання згоди командування військових частин та керівників підприємств, установ і організацій піротехнічні вироби на договірних засадах можуть зберігатися на складах Збройних Сил, інших, утворених відповідно до законів України військових формувань, у складських приміщеннях підприємств, установ і організацій за умови відповідності зазначених складів до вимог цих Тимчасових правил.
6.1.11. Склади постійного зберігання піротехнічних побутових виробів мають розташовуватись за межами адміністративних центрів при дотриманні всіх інших вимог цих Тимчасових правил.
6.1.12. Проектно-кошторисна документація на склади розробляється спеціалізованими проектними організаціями, які мають право на проведення таких робіт відповідно до чинного законодавства.
6.1.13. Дозволи на початок експлуатації складів оформлюються згідно з чинним законодавством.


6.2. Зберігання на складах постійного і тимчасового зберігання та на видаткових складах

6.2.1. Будинки складів мають бути одноповерховими та не мати горищних, цокольних чи підвальних поверхів. Мінімальні межі вогнестійкості будівельних конструкцій складів та максимальні межі поширення вогню ними мають відповідати вимогам ДБН В.1.1-7-2002 до будинків І або ІІ ступеня вогнестійкості.
6.2.2. Будинки складів мають розділятися на протипожежні відсіки площею не більше 500 м2 згідно з вимогами ДБН В.1.1-7-2002.
6.2.3. За наявності в будинку складу приміщень іншого функціонального призначення, приміщення для зберігання піротехнічних виробів мають бути відокремлені від інших протипожежними стінами І типу із заповненням прорізів (двері, ворота, люки, клапани) з межею вогнестійкості не менше ЕІ 60 за ДБН В.1.1-7-2002.
6.2.4. Склади мають бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння, розміщеними на пожежному щиті (на кожний протипожежний відсік складу) з комплектом засобів пожежогасіння: порошкові вогнегасники з масою заряду не менше 5 кг – 4 шт., ящик з піском – 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2х2 м – 1 шт., гаки – 3 шт., лопати – 2 шт., ломи - 2 шт., сокири – 2 шт., відра місткістю не менше 8 л – 2 шт. За відсутності системи внутрішнього протипожежного водопроводу кожен протипожежний відсік складу комплектується ємністю з водою місткістю не менше 200 л. Номенклатура засобів пожежогасіння та їх розміщення мають узгоджуватися з органами державного пожежного нагляду.
6.2.5. До початку експлуатації склади мають бути прийняті комісією в порядку, установленому (ДБН А.3.1-3-94) НПАОП 0.00-4.02-04.
6.2.6. Склади постійного і тимчасового зберігання побутових піротехнічних виробів мають охоронятися цілодобово. Приміщення для варти має бути забезпечене телефонним зв'язком. Склад побутових піротехнічних виробів має закриватися на замок і опечатуватися (пломбуватися). Ключі в опечатаному вигляді мають зберігатися у приміщенні для варти.
6.2.7. Допуск на територію складів має бути суворо обмеженим і здійснюватися з дозволу наймача (власника) складів за спеціальною перепусткою.
6.2.8. Склади мають бути надійно захищеними від несанкціонованого проникнення. Підлоги у складах мають бути виготовлені з негорючих матеріалів та унеможливлювати іскроутворення. Двері, що ведуть до сховища, мають відкриватися назовні. Вікна мають бути оснащені металевими ґратами з товщиною стержнів не менше 15 мм, розміром чарунки 150х150 мм. Ґрати мають бути вмонтовані за допомогою металевих стержнів діаметром не менше 15 мм на глибину 80 мм у стіну. Скло вікон, що виходять на сонячну сторону, має бути пофарбованим білою фарбою.
6.2.9. Склади мають бути забезпеченими не менше двох евакуаційних виходів (необхідна кількість евакуаційних виходів та їх конструктивні рішення мають відповідати вимогам будівельних норм), при цьому відстані від будь-якої точки приміщення до виходу не мають перевищувати 30 м. Для складів, що мають довжину до 12 м, допускається робити один евакуаційний вихід.
6.2.10. Електричне освітлення складів слід передбачати через віконні прорізи від світильників, установлених ззовні будинку.
6.2.11. У видаткових складах торговельних підприємств, а також у підсобних приміщеннях торговельних підприємств допускається встановлювати всередині приміщень електричні світильники у виконанні з видом вибухозахисту “n” за Правилами обладнання електроустановок.
6.2.12. У торговельних залах електричні світильники повинні мати виконання не нижче ІР 23 за Правилами обладнання електроустановок.
6.2.13. Облаштування мереж силового та освітлювального електропостачання, установлення штепсельних розеток, апаратів управління, іншого електрообладнання та прокладення транзитних мереж електропостачання через приміщення складів не допускається.
6.2.14. Опалення складів слід передбачати повітряним згідно з вимогами СНиП 2.04.05-91.
6.2.15. Територію складу слід утримувати в чистоті та систематично очищати від сміття, тари, опалого листя, яке необхідно регулярно видаляти (вивозити) у спеціально відведені місця. Проходи, під'їзди до складських будинків і споруд, пожежних вододжерел, місць розташування  первинних засобів пожежогасіння, пожежного інвентарю й обладнання мають завжди бути вільними і взимку очищатися від снігу.
6.2.16. Сухої погоди в складах необхідно влаштовувати природне провітрювання.
6.2.17. Будинки складів мають бути забезпечені блискавкозахистом за І категорією згідно з РД 34.21.122-87.
6.2.18. При зберіганні піротехнічних виробів пакування з ними складують у штабелях або на стелажах. Розміщення виробів має забезпечувати доступ для вентиляції, огляду та вилучення з кожного штабеля або стелажу.
6.2.19. При укладенні виробів у штабелях та на стелажах слід передбачати проходи між ними:
 для огляду – не менше 0,7 м;
 для проведення вантажних робіт – не менше 1,5 м;
 навпроти дверей – шириною, що дорівнює ширині дверей, але не менше     1 м;
 поздовжні проходи через кожні 6 м – не менше 1 м.
Відстань від штабелів до стіни з боку входу – не менше 1,5 м, до задньої та бокових стін – не менше 0,7 м.
Висота штабелів має бути не більше 2,5 м, ширина – не більше 5 м.
Ящики мають укладатися кришками догори. Під нижніми рядами штабелів влаштовується настил з дощок для забезпечення повітрообміну.
Висота верхніх полиць стелажів має бути не більше 2 м від рівня підлоги, відстань від нижньої полиці до підлоги – не менше 0,15 м та від верхньої полиці до стелі – не менше 1 м.
Відстань між кожними двома полицями має бути такою, щоб між пакуванням піротехнічних виробів та полицею залишалась відстань не менше 0,04 м. Дошки полиць стелажів мають настелятися з проміжками до 0,03 м. Нижня полиця має бути суцільною.
6.2.20. Конструкція стелажів не має допускати осідання чи перекосів при повному завантаженні. Усі частини стелажів мають з’єднуватися за допомогою шипів без застосування металу. Дошки стелажів допускається прикріплювати цвяхами з утопленням їх головок на глибину 2,5 мм з подальшим шпаклюванням заглиблення.
6.2.21. Усі вироби, що надходять на склади, допускаються на зберігання тільки в пакуванні, що відповідає нормативній документації на виріб.
6.2.22. Одночасні приймання виробів до сховища і видача їх забороняються. Приймання і видачу вантажів, як правило, здійснюють у світлий час доби. За потреби здійснювати ці роботи в темний час доби має бути забезпечене зовнішнє електричне освітлення.
6.2.23. Витрати води на зовнішнє пожежогасіння складів слід передбачати від мережі зовнішнього протипожежного водопроводу або від пожежних резервуарів (водойм) згідно з вимогами СНиП 2.04.02-84 для забезпечення розрахункових витрат води не менше ніж 20 л/с.
6.2.24. У складах постійного та тимчасового зберігання слід передбачати мережу внутрішнього протипожежного водопроводу згідно з вимогами СНиП 2.04.01-85 для забезпечення витрат води при поданні 2-х струменів по 5 л/с кожен.
6.2.25. Ремонтні роботи у приміщеннях складів допускається виконувати тільки з письмового дозволу керівника підприємства чи уповноваженої ним особи, у якому зазначаються необхідні запобіжні заходи, або у разі повного видалення зі складу побутових піротехнічних виробів.
6.2.26. Проведення вогневих та інших пожежонебезпечних робіт на діючих складах не допускається. У виняткових випадках такі роботи можуть проводитися за узгодженням з місцевим органом державного пожежного нагляду при виконанні вимог Правил пожежної безпеки в Україні та Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах.
6.2.27. Використання відкритого вогню та куріння на території складів забороняється.
6.2.28. Працівники складів та торговельних підприємств у разі виявлення ознак пожежі повинні діяти згідно з вимогами Правил пожежної безпеки в Україні.

      6.3. Зберігання в умовах торговельної мережі
6.3.1. Дозволяється зберігання побутових піротехнічних виробів у підсобних приміщеннях торговельних підприємств у кількості не більше ніж по одному заводському пакуванню кожного найменування побутових піротехнічних виробів, що реалізуються, але не більше 500 кг, при цьому загальна вага піротехнічного складу в піротехнічних виробах не має перевищувати 100 кг.
(У торговельних залах торговельних підприємств дозволяється зберігання побутових піротехнічних виробів у кількості не більше ніж по одному заводському пакуванню кожного найменування виробів, що реалізуються, але не більше 50 кг, при цьому загальна вага піротехнічного складу в піротехнічних виробах не має перевищувати 10 кг.)
У торговельних залах торговельних підприємств дозволяється знаходження по одному заводському пакуванню кожного найменування піротехнічного виробу (вагою до 50 кг, при цьому загальна вага піротехнічної суміші в пакуванні не має перевищувати 10 кг), але максимальна кількість піротехнічної суміші, що знаходиться у торгівельному залі не повинна перевищувати 100 кг.
У торговельних залах великих підприємств (супермаркетів) з універсальним асортиментом непродовольчих товарів, які мають не менше 2 аварійних виходів, допускається відхилення від норм передбачених у абзацах 1 та 2 цього пункту за узгодженням з органами держпожнагляду згідно з Положенням про порядок погодження з органами державного пожежного нагляду проектних рішень, на які не встановлено норми та правила, обґрунтованих відхилень від обов'язкових вимог нормативних документів та за умови виконання інших положень цих Тимчасових правил.
6.3.2. Усі операції, пов'язані з розкриттям тари, перевіркою її справності, розфасуванням або перепакуванням продукції, мають проводитись у приміщеннях, ізольованих від місця зберігання.
6.3.3. Вироби, що залишилися після реалізації, мають бути повернуті на склади постійного та тимчасового зберігання в упакованому вигляді.
6.3.4. Не дозволяється зберігати в місцях продажу побутові піротехнічні вироби  неякісні (забраковані), з простроченими термінами придатності або простроченими гарантійними термінами.

6.4. Зберігання побутових піротехнічних виробів споживачами
Зберігання побутових піротехнічних виробів у покупця (споживача) має здійснюватися в сухих провітрюваних приміщеннях у кількостях вагою не більш як 5 кг протягом необмеженого часу зберігання (у межах гарантійного терміну придатності) чи більшої кількості протягом 14 днів після купівлі перед їхнім використанням (із збереженням документів, які підтверджують факт купівлі). Це положення стосуються піротехнічних виробів для застосування в особистих цілях і які не будуть використані власником для продажу.
При зберіганні побутових піротехнічних виробів споживач має вжити заходів щодо унеможливлення безконтрольного доступу неповнолітніх до піротехнічних виробів та можливості випадкової ініціалізації піротехнічних виробів унаслідок використання відкритого вогню, куріння, дії нагрівальних приладів тощо.
Споживачеві забороняється розбирання, перепакування або ремонт побутових піротехнічних виробів. 

7. Особливості продажу побутових піротехнічних виробів

7.1. Продаж побутових піротехнічних виробів здійснюється через спеціалізовані підприємства торгівлі та спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом непродовольчих товарів, приміщення яких обладнані згідно з вимогами охорони праці, пожежної безпеки та відповідають технічним, санітарно-гігієнічним, технологічним нормам і правилам.
Реалізацію побутових піротехнічних виробів споживачам мають право здійснювати суб’єкти господарювання, діяльність яких пов`язана з обігом побутових піротехнічних виробів, за наявності наступних документів:
 свідоцтво про реєстрацію;
 статут (для юридичних осіб);
 дозвіл на початок роботи, виданий органами державного пожежного нагляду та Держнаглядохоронпраці;
 копії свідоцтв (довідок) про проходження спеціальної підготовки та допуску до роботи з піротехнічними виробами працівників, які мають такі допуски;
 ліцензії на право торгівлі піротехнічними засобами, виданій МВС України на підставі документів згідно Переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності.
7.2. Продаж побутових піротехнічних виробів у спеціалізованих відділах (секціях) здійснюється у одноповерхових та багатоповерхових підприємствах з універсальним асортиментом товарів. У багатоповерхових підприємствах продаж побутових піротехнічних виробів дозволяється тільки на верхніх поверхах торговельних приміщень за умови виконання Правил пожежної безпеки в Україні. На нижніх поверхах таких торговельних підприємств у вітринах і на стендах можуть розташовуватися муляжі побутових піротехнічних виробів, які не мають усередині піротехнічного складу.
7.3. Суб`єктам господарювання забороняється:
7.3.1. Розміщувати спеціалізовані відділи (секції) з продажу побутових піротехнічних виробів ближче 4-х метрів від евакуаційних виходів.
7.3.2. Розміщувати підприємства з продажу піротехнічних побутових виробів у будівлях іншого призначення (не призначених для торгівлі) та організовувати продаж побутових піротехнічних виробів у спеціалізованих відділах (секціях) підприємств з універсальним асортиментом непродовольчих товарів, які розташовані в будівлях іншого призначення.
7.3.3. Розміщувати спеціалізовані підприємства з продажу побутових піротехнічних виробів у будинках, де розміщено громадські заклади.
7.3.4. Продавати побутові піротехнічні вироби без захищення фітилів для приведення у дію виробу захисними ковпачками, плівками або пакуванням.
7.4. У виключних випадках можливе відхилення від норм передбачених у пункті 7.2 та підпункті 7.3.2 цих Тимчасових правил за узгодженням з органами держпожнагляду згідно з  Положенням про порядок погодження з органами державного пожежного нагляду проектних рішень, на які не встановлено норми та правила, обґрунтованих відхилень від обов'язкових вимог нормативних документів та за умови виконання інших положень цих Тимчасових правил.
7.5. Приміщення для продажу побутових піротехнічних виробів мають бути обладнані системами пожежної автоматики згідно з вимогами Переліку однотипних за призначенням об`єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації та забезпечені первинними засобами пожежогасіння. Установки пожежної автоматики повинні відповідати ДБН В.2.5-13-98 (Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд). Технічне утримування установок пожежної автоматики необхідно здійснювати згідно з вимогами Правил пожежної безпеки в Україні.
7.6. Побутові піротехнічні вироби, що надходять у продаж, мають бути з супровідними документами, передбаченими законодавством України: накладними, товарно-транспортними накладними, сертифікатами відповідності державної системи сертифікації УкрСЕПРО або свідоцтвами про визнання чи їх копіями на бланках установленого зразка.
Продаж побутових піротехнічних виробів здійснюється за наявності інструкції із застосування (експлуатації), розташованій на споживчому пакуванні. Якщо текст інструкції не вміщується на споживчому пакуванні, то аркуш з текстом інструкції має додаватись до кожного побутового піротехнічного виробу або до кожної упаковки з виробами, якщо вироби продаються споживачу упаковками.
Текст інструкції має містити:
 обмеження щодо поводження та застосування;
 способи і методи безпечної підготовки, запускання та утилізації (у разі необхідності);
гарантійний термін та дату виготовлення (замість гарантійного терміну та дати виготовлення дозволяється вказувати лише термін придатності);
 попередження про небезпечність побутового піротехнічного виробу;
 відомості про виробника або імпортера;
 ідентифікаційні ознаки побутового піротехнічного виробу (артикул виробу та інші ознаки (за наявності художньо-оформленої етикетки));
 інші відомості, які зумовлені специфікою піротехнічного виробу.
Зазначена інформація має бути викладена українською мовою. Дозволено її додатково викладати іншими мовами. Текст має бути чітким і добре помітним. Застерігальні написи мають бути виділені жирним шрифтом.
7.7. До основних ідентифікаційних ознак побутових піротехнічних виробів належать: назва або умовний код виробу, позначення ТУ (технічних умов), артикул або каталожний номер, відомості про виробника або імпортера, номер партії, дата виробництва, гарантійний термін або термін придатності.
7.8. Забороняється продаж побутових піротехнічних виробів, які не мають або втратили ідентифікаційні ознаки, з простроченим терміном придатності або з простроченим гарантійним терміном, а також неякісних (забракованих) та без інструкції із застосування (експлуатації).
Забороняється продаж побутових піротехнічних виробів за відсутності сертифікатів відповідності державної системи сертифікації УкрСЕПРО або свідоцтв про визнання чи їх копій на бланках установленого зразка.
7.9. Продаж побутових піротехнічних виробів на ринках забороняється, за винятком стаціонарних магазинів, які мають відповідні дозволи, та обладнаних системами пожежогасіння згідно з вимогами цих Тимчасових правил до торгівельних підприємств.
7.10. Побутові піротехнічні вироби для комісійного продажу не приймаються.
7.11. У штаті суб’єкта господарювання, який здійснює реалізацію побутових піротехнічних виробів, має бути співробітник, що пройшов спеціальну підготовку з питань продажу піротехнічних виробів у навчальних і наукових закладах, які мають затверджену програму підготовки, тематичний план та ліцензію на навчання фахівців з піротехніки. Цей співробітник повинен раз на місяць проводити інструктаж продавців побутових піротехнічних виробів, про що робиться позначення в журналі проведення інструктажів. При цьому продавцеві на робоче місце видається довідка про проходження інструктажу.
7.12. Працівники суб`єкта господарювання, які здійснюють продаж виробів піротехнічних побутових, повинні знати інструкції із застосування (експлуатації) та вимоги безпеки при зберіганні наявних у продажу виробів, проходити перевірку знань та інструктажі з питань пожежної безпеки (Типове положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України), охорони праці (Типове положення про навчання з питань охорони праці) та специфічних питань з реалізації, зберігання та поводження з побутовими піротехнічними виробами, про що робиться позначення у відповідних журналах.
7.13. Суб`єкти господарювання, які здійснюють продаж побутових піротехнічних виробів, зобов'язані не порушувати прав споживачів, визначених Законом України „Про захист прав споживачів”, керуватися у своїй діяльності Порядком провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування населення, Правилами роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, іншими нормативно-правовими актами, які регламентують торговельну діяльність.
7.14 Побутові піротехнічні вироби не повинні продаватись або передаватись іншим чином споживачам, вік яких є меншим за наступні обмеження:
І класу небезпеки за ДСТУ 4105-2002: 12 років;
ІІ класу небезпеки за ДСТУ 4105-2002: 16 років;
ІІІ класу небезпеки за ДСТУ 4105-2002: 18 років.

8. Застосування побутових піротехнічних виробів

8.1. Застосування побутових піротехнічних виробів здійснюється споживачем відповідно до інструкції, розміщеній на виробі або на споживчому пакуванні виробу.
Забороняється застосування споживачем побутових піротехнічних виробів у заборонений рішеннями органів місцевого самоврядування час, за винятком днів святкування Нового року в ніч з 31 грудня на 1 січня.
При проведенні масових заходів забороняється застосування споживачем побутових піротехнічних виробів, що можуть створити небезпеку травмування людей осколками, горючими елементами та частинами побутових піротехнічних виробів, що рухаються.
8.2. Забороняється:
 кидати побутові піротехнічні вироби, ударяти по них будь-якими предметами, тягти за фітиль;
 переносити побутові піротехнічні вироби в кишенях, під одягом, зберігати без пакування;
 залишати побутові піротехнічні вироби без догляду;
 будь-яка переробка побутових піротехнічних виробів та їх розбирання;
використання побутових піротехнічних виробів першого, другого і третього класу небезпеки особами молодше за 12 років;
 використання побутових піротехнічних виробів другого і третього класу небезпеки особами молодше за 16 років;
 використання побутових піротехнічних виробів третього класу небезпеки особами молодше за 18 років;
 використовувати побутові піротехнічні вироби, які створюють ефекти на висоті та/або шумові ефекти, ближче 100 м від лікарень, церков, дитячих установ, шкіл, будинків престарілих та  інших громадських споруд і житлових будинків;
 кидати приведені в дію побутові піротехнічні вироби під ноги перехожих, із вікон та балконів, здійснювати феєрверки з дахів домів та інші дії, від яких можуть постраждати люди або майно;
 використання побутових піротехнічних виробів особами, які знаходяться в нетверезому стані.
8.3. При поводженні з побутовими піротехнічними виробами, не пов`язаними з приведенням в дію піротехнічних виробів, не допускається куріння та застосування відкритого вогню.

8.4. Використання побутових піротехнічних виробів для демонстрацій феєрверків професійними піротехніками повинно проводитись відповідно до вимог нормативних актів України, які регулюють професійне використання піротехнічних виробів в Україні.

9. Утилізація побутових піротехнічних виробів

9.1. Утилізації підлягають вироби, непридатні для подальшого використання з наступних причин:
 неповне спрацьовування побутових піротехнічних виробів;
 незапалення піротехнічної суміші піротехнічного виробу;
 невідповідність технічним умовам або наявність явно виражених пошкоджень;
 у зв’язку із закінченням терміну гарантійного зберігання;
 за відсутності інструкції із застосування побутових піротехнічних виробів, призначених для продажу населенню.
9.2. Знищення непридатних виробів споживачем має проводитись відповідно до інструкції з експлуатації заводу-виробника.
9.3. Знищення непридатних побутових піротехнічних виробів на підприємствах, діяльність яких пов`язана з обігом піротехнічних виробів, має проводитися під керівництвом керівника робіт і персоналу, що має єдину книжку підривника або посвідчення піротехніка, а також стаж роботи піротехника не менше двох років.
Знищення непридатних виробів має проводитися за письмовим наказом керівника підприємства шляхом їх спалювання або розмочування відповідно до вимог технічних умов. Якщо утилізація непридатних виробів здійснюється шляхом спалювання, то воно має проводитись на спеціальному майданчику, що має природні перешкоди, які обмежують розліт побутових піротехнічних виробів, або на безпечній відстані від споруд та лісосмуги.
Радіус небезпечної зони при утилізації непридатних побутових піротехнічних виробів установлюється відповідно до технічних умов на виріб. У межах цієї зони має бути відсутні будинки та споруди, лінії електромереж, магістральні нафтопроводи і газопроводи.
Під час утилізаціївиробів забороняється перебування на території майданчика сторонніх осіб. Персонал повинен знаходитися на безпечній відстані або в укритті.
Знищення непридатних побутових піротехнічних виробів може здійснюватись на договірних засадах організаціями, що мають дозвіл на цей вид діяльності, та вибухотехнічною службою МВС України.
9.4. Знищення побутових піротехнічних виробів, вилучених за порушення правил обігу побутових піротехнічних виробів, проводиться відповідними службами МВС України в порядку, передбаченому чинним законодавством.

10. Державний контроль за діяльністю, пов'язаною з обігом побутових піротехнічних виробів
10.1. Контроль за діяльністю, пов`язаною з обігом піротехнічних виробів, проводять відповідні служби МВС України, МНС України та інших центральних органів виконавчої влади у межах своєї компетенції.
10.2. Винні за порушення порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних виробів несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Начальник НДІ спеціальної техніки
МВС України                                                                                                                                        В.О. Лоторєв
Додаток
до п.1.5.2  Тимчасових правил обігу в Україні побутових піротехнічних виробів

Начальник НДІ
спеціальної техніки
МВС України                                                                                                                                        В.О. Лоторєв